«Родовід»: игра в деньги на жизнь

Громкими заголовками в СМИ не так давно шокировало украинцев событие, повлекшее за собой массу предположений, комментариев, догадок и размышлений. Автомобиль Mercedes-Benz, в котором 19 марта находился заместитель главы банка "Союз" и основатель "Родовід Банку", на улице Озерной в селе Софиевская Борщаговка Киево-Святошинского района Киевской области был расстрелян двумя автоматчиками около 21 часа.

Далі більше - версії злочину:

"Банкір, на якого вчинили замах, свідчив у справі Родовід Банку", "Замах на Дядечка: спроба вбити правду про крадіжку 35 мільярдів". На сьогодні їх безліч, адже і причин прибрати фінансиста у певних колах більше, ніж достатньо та і питань про дивні обставини його неймовірного "вціління" не менше. Однією з версій є така, що спроба вбити Дядечка була просто інсценізацією. Адже у справі значиться, що кілери стріляли по нерухомому авто з відстані у кілька метрів і НЕ ВЛУЧИЛИ!!! При цьому сам автомобіль перетворився чи не в сито. І відтак, завдяки стрілянині , Сергій Дядечко отримав цілком обгрунтований привід для того, щоб залишити Україну. Що він негайно і зробив 20 березня разом зі своєю родиною.

Був це замах чи тільки "шоу" - знають напевне лише головні герої події. Однак у ЗМІ можна знайти припущення, що бізнесмен, нардеп Ю.І.Іванющенко, з яким асоціюють спробу реанімації "Родовід Банку" після президентських виборів 2010 року, був не дуже задоволений, коли дізнався, що С.Дядечко вивів з "Родовід Банку" гроші та майно. І перевів їх на баланс підконтрольного Дядечку банку "Союз". З іншого боку, чи висока ймовірність того, що саме Іванющенко причетний до замаху на Дядечка? Народний обранець вже не один рік ретельно намагається "відбілитися" від свого дуже неоднозначного минулого(співпрацює з високооплачуваними фахівцями, які формують йому позитивний імідж. І справа ця вартує чимало зусиль, часу та фінансів). Махнути на все рукою - дуже неперспективний вчинок. Однак, все це гіпотези, найцікавішими залишаються темні подробиці вже по кісточках перебраної справи журналістами.

Справа добігає кінця чи все тільки починається?

18 липня Шевченківський районний суд Києва виніс таке рішення: У справі про замах на вбивство віце-президента "Родовід-банку" Сергія Дядечко арештовані всі п'ять підозрюваних, яких затримали в Івано-Франківській області. Серед них як організатори, так і виконавці злочинного нападу. Можна було би припустити, що тепер слідство, нарешті, поставить усі крапки над " і" в тісно переплетених справах про замах на фінансиста і розтраті державних мільйонів.

Проте, не все так просто. У цій темній історії фігурують аж надто впливові персони, яким у жодному випадку не вигідно, щоб правда стала надбанням суспільства.

ІМЕНА

Найгучніша фінансова махінація останньої п’ятирічки, відродження "мертвого" Родовід-банку, дивним чином співпала з фактичним початком президентської кампанії Тимошенко, як уже відмічали в ЗМІ.

Колишній тимчасовий адміністратор "Родоводу" Сергій Щербина став першим заарештованим, який, так чи інакше, мав прив’язку до імені Юлії Володимирівни. І чи не виявився він "цапом-відбувайлом" у цій історії? Як відомо, Щербину призначили адміністратором установи в 2009 році, після того, як держава купила 99% акцій банку і "одержавлений" банк тільки за перші 9 місяців в новому статусі зазнав збитків на суму в 1,07 млрд. гривень. Однак, це лише початок. Сьогодні мова йде вже про 350 млн. грн., які "рятівна група" під керівництвом Тимошенко зуміла звідти викачати. І чим далі - цифра зростає.

Служба безпеки України підозрює народного депутата Олександра Шепелева в причетності до розкрадання державних коштів рефінансування НБУ у сумі 315,3 млн гривень.

Також його підозрюють у причетності до розкрадання коштів проблемного Родовід- банку на суму понад 220 млн гривень - повідомив начальник Головного слідчого управління СБУ Іван Дерев'янко на брифінгу 11 квітня 2012 року в Києві.

"Зібрано достатню кількість доказів, які підтверджують його провину", -наголосив Дерев'янко. За даними СБУ, він разом з бізнесменом Павлом Борульком організував шахрайську схему розкрадання державних коштів.

У спецслужбі додали, що в цей час на порядку денному стоїть питання звернення до українського парламенту із приводу позбавлення Шепелева депутатської недоторканності, оскільки існує ризик, що він може виїхати за межі України.

За даними СБУ, кримінальна справа проти Шепелева порушена в лютому 2011 року за ознаками злочину за ст. 191 (присвоєння, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) і ст 209 Кримінального кодексу (легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом).

А тепер пригадаймо, як та з чиєї ініціативи усе це починалося.

Сергій Щербина був призначений тимчасовим адміністратором фінустанови. Саме його Нацбанк, очільником якого на той момент, був перший заступник Шаповалов, делегує в Родовід, "до завершення процесу капіталізації банку за участю держави". Цією ж постановою були припинені повноваження попередника Щербини - Віктора Кравця, виконавчого директора з питань платіжних систем Нацбанку, у зв'язку з приходом нового керівника. З якого дива виникла необхідність змінити Кравця, який справлявся зі своїми обов'язками? На засіданні уряду особисто Ю. Тимошенко зажадала таких змін попри заперечення міністра фінансів Ігоря Уманського та безпосереднього начальника Щербини, директора департаменту Мінфіну Теймура Багірова. Адже ні для кого не була секретом сумнівна репутація цього фінансиста: у його послужному списку робота в "Промінвестбанку", "Кредитпромбанку", "Транс-банку", "Інвест-Кредит-банку", де, так чи інакше, виникали проблеми на фінансовому грунті. Зокрема, СБУ ще в 2008 році звинуватило керівництво "Промінвестбанку" у виводі 400 мільйонів гривень. (Шахраї проводили кошти через рахунки донецького “Унікомбанку”. ) Фігурувало у тій справі й ім’я Олександра Шепелєва . Керманич СБУ пан Наливайченко говорив, що саме БЮТівець є власником “Унікомбанку”. У свою чергу, причетність до справи Шепелєв категорично заперечував.

У "Кредитпромбанку" Щербина довгий час працював разом із Денисом Горбуненком, який був одним із засновників "Родовід-банку" та головою правління "Родовід-банку" до середини 2008 року ( нині перебуває у статусі втікача). Одні й ті ж прізвища, дивина та й годі!

Чи не з урахуванням саме цього "досвіду" та знайомств, Щербину і пролобіювали в "Родовід-банк"?

Щоправда, менше, ніж через рік Сергія Щербину було звільнено з посади тимчасового адміністратора банку, а через два дні після втрати крісла, він позбувся і свободи. Затриманий Службою безпеки України колишній тимчасовий адміністратор Родовід Банку Сергій Щербина перебуває в слідчому ізоляторі. За даними слідства, він завдав матеріальної шкоди державі в понад 300 млн. грн., Ще близько 45 млн. грн. були привласнені екс-банкіром і його спільником.

Останнім виявився директор будівельної компанії АК "Інжиніринг" пан Артюх, який погодився відремонтувати будинок, що банк мав наміри орендувати. І знову збіг обставин? - Будівля , на ремонт якої сума не мала перевищувати 2 млн. грн. (а було витрачено понад 24 мільйони) належала дружині того ж Шепелєва.

Однак потім ця справа зникла з інформаційного простору. Шепелев, як ні в чому не бувало, відвідував парламент, Артюх займався НСК "Олімпійським", а Щербина відбував за усіх в СІЗО. Аж раптом, під час допиту на суді у справі "Родоводу" Володимир Артюх визнав себе винним і фактично дав свідчення проти Шепелєва. А в одному з інтерв'ю Щербина також називає Шепелева "організатором схеми": "Шепелев - автор всієї схеми. Пана Артюха я вперше побачив на засіданні суду. З матеріалів справи знаю, що Шепелєв змушував Артюха завищувати рахунки по ремонту приміщення на Рильському провулку, і, отримуючи кошти з "Родоводу", переводити їх на офшорні рахунки" - зізнався Щербина "Економічній правді". Однак і це ще не все. За його словами, до Банку "Родовід"депутата приставила сама екс-прем'єр Юлія Тимошенко, в команді якої тоді був Шепелев.

"На першій же зустрічі з тодішнім прем'єром Юлією Тимошенко я попросив про можливість особисто доповідати про хід рекапіталізації "Родоводу" і виплаті коштів.

Мені відповіли, що всі питання по "Родоводу" я повинен погоджувати і вирішувати з членом парламентського комітету з питань банківської діяльності, депутатом від БЮТ Шепелєвим. Про це були проінформовані і керівники Нацбанку, і Мінфіну, що підтверджено ними на допитах в СБУ.

"Шепелев зайняв сусідній зі мною кабінет, поставив своїх керівників в юридичному, кредитному департаментах, в службі безпеки банку і контролював всі питання, включаючи організаційні, фінансові та кадрові.

Він також брав участь у нарадах в Нацбанку, Кабміні, Мінфіні і стежив, щоб я безпосередньо не спілкувався з керівниками уряду" - йдеться у інтерв’ю.

І знову 2009 рік

Я частину своїх заощаджень в "Родовід Банк" принесу, - сказала Юлія Тимошенко вкладникам.

Відповідаючи на питання, чому вона не хоче вкладати всі свої заощадження в "Родовід Банк", прем'єр відповіла, що вважає за необхідне диверсифікувати ризики. Юлія Тимошенко ще раз підкреслила свою впевненість у стабільній роботі "Родовід Банку" і подякувала вкладникам, які знімають гроші з депозитів і відразу ж відкривають нові в цьому банку, зазначивши, що таким чином вони підтримують державу.

Раніше Юлія Тимошенко також ініціювала виплату заробітних плат співробітникам Кабінету міністрів через "Родовід Банк". - писали "Українські новини".

Такі дії екс-прем’єрки і тоді називали піар-ходом. Проте, харизматичній лідерці народ у черговий раз повірив і знову лишився обманутим.

На сьогоднішній день Сергію Щербині інкримінують змову в інтересах особи народного депутата Олександра Шепелєва, а також дружини останнього , що призвело до розтрати коштів банку "Родовід" в сумі близько 40 мільйонів гривень . Та перевищення повноважень із залучення колекторських організацій, які відібрали у проблемного позичальника об'єкти застави на суму понад 4 мільярдів гривень і отримали за це 8% комісійної винагороди.

Стосовно першого пункту обвинувачень, Щербина твердить, що особисто та неодноразово намагався вирішити питання і з керівництвом Кабміну, і БЮТ, але його ніде не захотіли почути.

З приводу другого пункту, обвинувачуваний зізнався, що ними були проведені переговори з низкою юридичних компаній, рекомендованих керівництвом Кабміну, а також з відомими юристами, і тільки одна команда взялася за справу із найнижчим відсотком ( 8%) працювати із судами та правоохоронними органами. І нею виявилось не хто інше, як адвокатське об’єднання "Бріарей". Чиї шляхи густо і давно переплітаються з БЮТ.

Ім'я адвоката Дениса Бадзюка, який опинився під прицілом прокуратури в 2011 році, стало широко відомим завдяки його участі в захисті інтересів екс-заступника глави СБУ Андрія Кожем'якіна і колишнього глави СБУ Олександра Турчинова у кримінальній справі про знищення досьє Семена Могилевича.

Бадзюк виступав захисником у гучному процесі про заволодіння посадовими особами НАК "Нафтогаз Україна" 6,3 млрд. кубометрів газу в 2009 році.

І от саме адвокати "Бріарей" взялися стягувати кредити з позичальників банку, варто сказати, не за малі гроші (екс-глава "Родовід-банку" уклав з адвокатським об'єднанням "Бріарей" договір про надання правових послуг на суму 301,6 млн. грн. !!!). Найбільшим боржником "Родовід-банку" на той момент було ТОВ "Баски +" і ряд прив’язаних до нього компаній. Предметом спору, ніби-то, виявилась земельна ділянка на Оболоні площею в 113 га, придбана ТОВ "Баски +" за 1 млрд. грн. на чи не єдиному відкритому аукціоні, проведеному командою" Черновецького і оціненою фахівцями в 1.3-1.5 мільярди гривень. Дивно тільки, що освоювати його власник не поспішав: незважаючи на зовнішню привабливість, під ділянкою проходить магістральний газопровід високого тиску, який живить немалу частину Києва. Саме тому, позичальники не надто "трималися" за проблемну Оболонську землю.

У кінцевому результаті, ділянка перейшла у власність Родоводу як актив, що погасив заборгованість синдикату "Баски-плюс" на 3.6 млрд. грн. Після чого тимчасовий адміністратор банку Щербина звільнив всі ліквідні застави ТОВ від зобов'язань перед Родовід-банком.

Погодьтеся, трохи дивно вибачати борг тому, хто замість позиченого віддає назад сумнівну річ. Адже нічого, крім збитків у розмірі більше 2 млрд. грн. ця угода банку не принесла, а "успіхи" адвокатів "Бріарея" не тільки викликають сумніви у правовій компетентності останніх, а й наводить на роздуми: за що ці горе-юристи отримували такі шалені гонорари? Адже адвокатське об'єднання "Бріарей" в особі двох його засновників Бадзюка Дениса і Левченко Олексія отримали від державного "Родовід-банку" на свої особисті рахунки суму в розмірі понад 300 млн. грн. за "блискуче" надані колекторські послуги.

Проте сам пан Баздюк не став чекати, доки органам та суспільству стане відома повна розв’язка цієї детективно-кримінальної епопеї, для цього швиденько "змотав вудки" і зник для свого ж особистого блага з просторів країни і досі перебуває в розшуку.

Далі стає все цікавіше. Знову ж таки, підступи долі чи збіг обставин?

Адвокати з АО "Бріарей" зголосилися надати послуги по захисту обвинувачених в замаху на колишнього віце-президента "Родовід-Банку" Сергія Дядечко. Того самого, який дивним чином вцілів у обстріляному авто і так само втік з країни.

Підозрюваних у скоєнні злочину Стрипу Олега Романовича, Браткова Петра Петровича, Барана Ярослава Теофіловича Сащіна Анатолія Ярославовича та Даниліва Василя Миколайовича - ( імовірного організатора нападу), які згідно з рішенням суду заарештовані і поміщені в СІЗО, буде захищати адвокат Козій (АО "Бріарей").

Окрім того є інформація, що серед тих, кого підозрюють у замаху на Дядечко - професійний організатор замовного вбивства банкіра, власника "Автокразбанку" Сергія Кіріченка у 2003 році, кум Олександра Шепелява Сергій Чередниченко, який нині перебуває у всеукраїнському розшуку.

А той, кого вважають організатором замаху на банкіра, кримінальний авторитет Івано-Франківської області 90-их Василь Данилів (він же Григорій Мєльник, він же Віктор Мєльніков, він же Василій Бечварж), на прізвисько "Чапай" - власник компаніїй DanylivCapital (Чехія) та KorleaInvest (Словаччина) - основного експортеру електроенергії з України в країни Східної та Центральної Європи. За даними слідства саме "Чапай" фінансував хід злочинної операції. Але, цікавим є те, що Данилів мав балотуватися на виборах до Верховної Ради України від "Фронту змін", про що свідчать його стосунки із журналісткою "Фронту…" Іванною Квітко та давнє партнерство з керівником цього "Фронту…". Достатньо згадати, що договір про створення Ukrenergy Holding AG, спільного підприємства KorleaInvest та держпідприємства "Укрінтеренерго", в 2008 році підписав екс-директор "Укрінтеренерго" Андрій Іванчук - права рука Яценюка. Під час президентської компанії 2010 року Данилів виступав в якості спонсора "Фронту змін", однак це не завадило засобам масової інформації одночасно зачислити бізнесмена до прихильників Юлії Тимошенко. Додамо до схеми ще один пазл: розпорядженням керівника виборчої компанії Соціалістичної партії України, глави СПУ Петра Устенко від 9 липня 2012 року начальником Центрального виборчого штабу СПУ призначено Даниліва Василя Миколайовича.

І не останню роль (за достовірними джерелами) грає в житті злочинця Олександр Геннадійович Тимошенко чоловік "головної ув’язненої" країни.

Проте, чим ближче справа добігає до розв’язки, тим менше лишається свідків, котрі можуть допомогти слідству.

У 2010 році після допиту в СБУ начальник юридичного департаменту "Родоводу" Олександр Івахненко отримав численні травми голови і кілька місяців провів у лікарні. Через нещасний випадок у власній ванні, де ненароком послизнувся. А відтак, за настановами та рекомендаціями медиків не може свідчити.

28 жовтня 2011 року ключовий свідок фінансових махінацій у "Родоводі" викинувся з вікна.

Джерела, близькі до Головного слідчого управління Служби безпеки України, стверджують, що Геннадій Піскун наклав на себе руки. "Сам" чи "не сам" вилетів із вікна свідок афери - може, й запитання, але немає сумнівів у тому, що причиною стала справа "Родоводу".

Зокрема, у розслідуванні фінансової афери, проведеному відділом ГСУ СБУ під керівництвом полковника Олега Животова, Піскуна розглядали як одного з основних свідків, який міг дати показання стосовно постатей і схем, завдяки яким банк "Родовід" перетворився на символ державної корупції - пише Юрій Бутусов у статті для DT.UA.

Саме Піскун підписував документи по оформленню фіктивних земельних ділянок, переданих "Родовіду" особливими позичальниками під одержувані кредити.

Свого часу Піскун також ставив свої підписи на документах за довіреністю від імені "лівого"власника земельної ділянки, по кредиту співзасновника мережі ресторанів "Козирна карта" Олександра Задорожного. Який оформив в "Родоводі" кредит на суму 5 млн. 25 тис. дол під заставу відомого столичного ресторану "Дежа - вю".

А коли ж у цих клієнтів виникли проблеми, посадові особи Родоводу взяли на баланс банку "фіктивну" земельну ділянку по липовому акту на землю, закрили заборгованість Задорожного за кредитом і вивели з під застави фешенебельний і дорогий "Дежа-вю". Не варто ламати голову питанням, для чого фінустанові була потрібна така, м’яко кажучи, невигідна угода. "Рука руку миє" - дуже скоро пан Задорожний розрахувався з поблажливими банкірами. Він продав свою ділянку з будинком, розташовану в самому елітному місці Києва, на Печерських Липках, народному депутату Шепельову О. за якісь там символічні 400 тисяч доларів. І знову дивно, що продана земелька виявилась сусідською з будинком покупця. І тут уже не виникає сумнівів, що "самогубець" Піскун міг іще дуже багато чого розповісти про подібну співпрацю державного банку з клієнтами.

Наступним мав стати Сергій Дядечко, роль якого у цій справі уже відома.

Нині відповідальність оминула усіх причетних до афер банку Родовід, окрім згадуваного вище Щербини. Проте, як стверджують деякі наближені до справи персони, Щербина тоді "сів" за згодою із Олександром Шепелєвим. Сам же нардеп свого часу поквапився змінити політичну "орієнтацію", і з БЮТу подався у Регіони, аби мати надійний тил влади. Однак план не вдався. І вже позафракційний він намагається "прибрати" свідків своєї злочинної діяльності. Хтось із таких "закінчив життя самогубством", хтось травмувався, а дехто, як ті ж Дядечко чи Горбуненко, втікли з країни. Проте лишилися Артюх та Щербина, котрі зовсім не на руку замовнику.

12 - го червня поточного року "Економічна правда" опублікувала вже згадуване інтерв’ю із обвинувачуваним екс-тимчасовим адміністратором банку "Родовід" Сергієм Щербиною, який докладно описав роль Шепелєва у фінансових махінаціях установи та прокоментував свідчення Артюха.

Видання більше тижня проводило переговори стосовно інтерв'ю з Олександром Шепелєвим, аби він міг відповісти на звинувачення Сергія Щербини та Володимира Артюха.

Проте депутат тільки наполегливо вмовляв почекати з публікацією цього матеріалу. Інтерв'ю досі так і не відбулося.- пишуть журналісти "Економічної правди".

Що буде далі?

На сьогодні проти Шепелєва вже зібрано достатню кількість доказів. Проти нього свідчать люди, але чи понесе справедливе покарання він та його "команда"? Адже , як нам стало відомо, 14 червня 2012 всі матеріали у зв'язку з відсутністю перспективи у даній кримінальній справі були підготовлені для відправки до прокуратури Києва. Супровідні листи чекали на підписи Кузьміна Р.Р., передачу матеріалів справи було повністю узгоджено. Однак, 15 червня 2012 Олександр Шепелев зустрівся з помічником Генерального прокурора Андрієм Іпатовим і переконав того втрутитися в хід ситуації, з метою залишити справу в ГП і продовжити тиск на Дядечка.

Того ж дня, після обіду, Іпатов Андрій, знаючи що Генеральний прокурор Пшонка фактично відбув у відпустку, дав команду начальнику слідчого управління Андрію Курисю справу затримати, в прокуратуру Києва не відправляти і продовжити максимальний тиск на структури Дядечко С.В. та його людей.

19 червня десятьом співробітникам Сергія Дядечка, які жодного відношення до розслідуваної кримінальної справи по Родовід-банку не мають, ніколи не працювали ні у цій фінустанові, ні в структурах, що фігурують в матеріалах кримінальної справи, вручили повістки для явки в Генеральну прокуратуру.

Чим завершиться ця кримінальна драма поки невідомо. Але, варто сподіватися, що суспільний розголос таких подробиць може допомогти покарати винних.

Адже досі беззаперечною залишалася віра окремої частини українців у безневинність і чистоту совісті колишньої прем’єрки та її команди, бо скільки б не лунало звинувачень на її адресу в черговій грі у гроші, Юлія Володимирівна завжди діє за старою безпрограшною схемою - вигукуючи в народ про безпідставні наклепи кожної влади.

І тут - знову невинна! А й справді, як може та, хто добровільно пожертвувала своїми "чесно нажитими" бути винною в грабежах мільярдів?

"Недобре вбивати овець, адже вони дають нам шерсть; недобре вбивати корів, адже вони дають нам молоко; недобре вбивати свиней, адже вони дають нам м'ясо."

Євро-2012 вже набирає обертів. Але спортивне свято, яке мало б слугувати поліпшенню репутації України, перетворюється у іміджеву катастрофу.

За останні тижні у європейських ЗМІ з'явилася маса розгромних матеріалів про Україну. Сюжет про расизм, в якому легендарний захисник збірної Англії Сол Кемпбел попереджає, що звідси можна повернутися в труні, непевно, найкращий приклад.

Але українські можновладці, замість того, щоб всіма силами виправляти ситуацію, дають все більше приводів задуматися про адекватність найбільшої країни Європи.

Справа Юлії Тимошенко та "Межигір'я" Віктора Януковича дало привід іноземцям думати про Україну, як про заповідник корупції та авторитаризму.

Але не тільки це. Європейські телеканали почали поширювати інформацію про можливу корупцію під час підготовки до самого Євро-2012. Зокрема, Перший телеканал Німеччини зробив сюжет про зв'язок генпідрядника реконструкції НСК "Олімпійський" "АК Інжиніринг" з віце-прем'єром Борисом Колесніковим.

Як відомо, ця компанія, без жодного тендеру, рішенням Нацагентства з Євро-2012, підконтрольного віце-прем'єру, засвоїла більше 2 мільярдів гривень державних коштів, виділених на реконструкцію головної арени Євро-2012.

НСК "Олімпійський". Фото: Олег Стельмах

"Українській правді" вдалося встановити зв'язки "АК Інжиніринг" та фактичного власника цієї компанії Володимира Артюха з самим Борисом Колесніковим.

Сам Колесніков неодноразово й категорично заперечував свої зв’язки з "АК Інжиніринг". Заперечував зв’язки з Колесніковим й Артюх.

"Колеснікова і мене пов'язувати, в принципі, не потрібно, тому що у нас ніяких дружніх відносин немає. Колесніков - високий політичний і бізнесовий діяч. Я - маленький будівельник, який більше нічого не вміє", - казав він.

Однак й це твердження можна поставити під сумнів. Нещодавно нам вдалося знайти давні зв’язки між Артюхом та поважними людьми з Донецька, які були близькими до групи Ахметова-Колеснікова.

Мова йде про фірму "Укринтерстрой", співзасновниками якої були сам Артюх та покійний віце-президент ахметівського ФК "Шахтар" Жиган Такташев. Останній також фактично був партнером Колеснікова по "Фірмі "Юг".

Компанія "Укринтерстрой" цікава тим, що була одним зі співзасновників найбільшої транспортно-експедиторської компанії України "Лемтранс", яка наразі контролюється Ахметовим та сім'єю президента Віктора Януковича.

Але 6 червня сталася подія, яка породила ще більше підозр щодо долі державних мільярдів, які йшли на реконструкцію "Олімпійського". Адже людина, яка ними розпоряджалася, офіційно визнала себе винною у економічному злочині.

"Родовід"

Крах банку "Родовід" став чи не найгучнішим фінансовим скандалом останніх років.

Водночас порятунок цієї фінустанови у 2009 році став фактичним початком президентської кампанії тодішнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко.

Банк, який розростався у геометричній прогресії у 2005-2006 роках, не пережив кризу кінця 2008 і фактично завалився. Розлючені вкладники ледь не штурмували відділення банку, щоб забрати свої гроші.

Але Тимошенко розпочала грандіозну кампанію спасіння майже "мертвого" банку. Держава рекапіталізувала "Родовід", викупила 99,97% акцій банку.

Однак після того, як Тимошенко програла президентські вибори Віктору Януковичу, а владу на всіх рівнях взяла Партія регіонів, у вже державного банку "Родовід" знову виникли проблеми.

15 травня 2010 року Службою безпеки України був затриманий тимчасовий адміністратор банку Сергій Щербина. Йому було висунуто обвинувачення в розтраті десятків мільйонів гривень, виділених державою для відновлення фінансової спроможності "Родоводу".

Зокрема, кримінальна справа була побудована на подіях навколо офісної будівлі по Рильському провулку в Києві, що належала дружині депутата Олександра Шепелєва, і в який тепер знаходиться офіс майже легендарного регіонала Юрія Іванющенка, відомого як "Юра Єнакіївський".

І саме завдяки історії з цією будівлею в інформаційному просторі вперше з'явилося ім'я Володимира Артюха – генпідрядника реконструкції НСК "Олімпійський".

Затримання на три дні

У 2009 році "Родовід" перерахував фірмі Артюха "АК Інжиніринг" 24 мільйони гривень за ремонтні роботи в будинку на Рильському провулку, 4, де мав розміститися головний офіс банку. На думку слідчих, це була фіктивна угода, завдяки якій з державної фінустанови вивели гроші.

Той самий будинок на Рильському провулку

Артюх, разом зі Щербиною, став звинуваченим у кримінальній справі за цим фактом. 10 листопада 2010 Печерський суд Києва навіть задовольнив подання СБУ про арешт будівельника.

Тоді у розпорядженні "Української правди" опинилася ця судова постанова, з якої можна було дізнатися про фабулу справи.

Як стверджувало слідство, на початку грудня 2009 року Артюх вступив у попередню змову зі Щербиною та "іншими невстановленими особами, з метою розтрати коштів банку".

За висновками правоохоронців, Щербина та Артюх приблизно в грудні 2009 року вчинили службове підроблення: склали, підписали та засвідчили печатками в офісах "Родовід Банку" та "АК Інжинірінг" завідомо неправдиві документи.

У цих паперах стверджувалося, що нібито "АК Інжинірінг" на замовлення банку виконало ремонт приміщень у будинку на Рильському провулку. 24 мільйони за ремонт були переправлені банком на рахунок компанії Артюха.

Утім, як зазначали слідчі, в дійсності будівельна компанія ремонт не виконала, а Артюх "з метою приховування та маскування походження коштів, отриманих злочинним шляхом" склав неправдиві документи про те, що ТОВ "Альта Строй" з міста Донецьк виконало на підставі договору підряду ремонт на ті ж 24 мільйони.

Відтак ці гроші вже пішли на рахунок "Альта Строй". Але, за даними СБУ, і ця фірма ремонту не зробила. В кінці кінців гроші пішли третій компанії, директор якої взагалі був... бомжем.

За інформацією "Української правди", Артюх провів у СІЗО лише три дні, після чого його випустили на підписку про невиїзд. Яка, до речі, діє й досі.

В інтерв’ю "Українській правді" у листопаді 2011 року Артюх не захотів докладно розповідати про "Родовід". Він обмежився лише такою фразою: "Справа в тому, що зараз, через підставу замовника і через свою дурість, довіру до замовника, я проходжу у справі".

 

Володимир Артюх

Гуляла інформація про те, що не останню роль в історії з будинком на Рильському провулку зіграв депутат Олександр Шепелєв, який за останні роки встиг побувати й в БЮТ, й в Партії регіонів, а наразі є позафракційним.

Нібито у зв’язку з цією справою СБУ збиралася ініціювати позбавлення Шепелєва депутатської недоторканості і притягнення його до відповідальності. Однак цього так і не сталося.

У вересні 2011 року слідчі завершили свою роботу та передали справу проти Щербини та Артюха Шевченківському райсуду Києва. Дісталася вона судді Олені Радчиковій.

Артюх зізнається

А 6 червня 2012 відбулася майже сенсаційна подія. У цей день в суді відбувся допит Артюха, під час якого він…визнав себе винним. Більше того, Артюх фактично дав свідчення проти Олександра Шепелєва.

Будівельник розповів, що його фірма "АК Інжиніринг" у 2008 році закінчила зведення будівлі на Рильському провулку, яку замовив "Європейський банк раціонального фінансування" Шепелєва.

Однак будівлю тоді так і не здали в експлуатацію. На той час, як свідчив Артюх, будівництво було завершено на 95%. За його словами, у серпні-вересні 2009 року будівлею зацікавився "Родовід".

Банк зажадав дещо переробити приміщення, і "АК Інжиніринг" виконувала роботи, зокрема, з монтажу перегородок та світильників. Вартість цих робіт Артюх оцінив у 1,5-2 мільйони гривень.

Олександр Шепелєв

Цікаво те, що за ці роботи, за словами Артюха, розраховувався не "Родовід", а Шепелєв, передаючи гроші готівкою.

У вересні 2009, як стверджує Артюх, йому подзвонив Шепелєв і запропонував скласти кошторис ремонту будівлі, у яку мав в'їхати "Родовід", на 12 мільйонів гривень. Але ця розмова нічим не завершилася.

На початку грудня того ж року Шепелєв ще раз вийшов на зв'язок з Артюхом і знову запропонував скласти кошторис ремонту, але вже на 24 мільйони гривень. Будівельник стверджує, що робіт на таку суму він не бачив, про що й сказав депутату.

За словами Артюха, Шепелєв запевнив його, що ремонт передбачається грандіозний, треба прийняти гроші, але технічне завдання на ремонт "Родовід" дасть лише наступного року. Будівельник же відповів, що його фірмі складно прийняти такі гроші у кінці року.

Однак, розповідає Артюх, Шепелєв запропонував йому перерахувати гроші на рахунок іншої фірми – "Альта Строй" - яка буде субпідрядником робіт. Мовляв, вони там "полежать".

Самому ж Артюху запропонували 3% від суми залишити на рахунку "АК Інжиніринг" у якості "генпідрядних". Тобто 740 тисяч гривень.

Будівельник зізнався, що був складений кошторис ремонту, у якому значилися вже виконані на той час роботи. Після цього була підписана угода між "АК Інжиніринг" та "Родоводом", і 24 мільйони пішли за запропонованою Шепелєвим схемою.

Водночас Артюх наголосив, що з іншим обвинуваченим – тимчасовим адміністратором банку "Родовід" Сергієм Щербиною – він не обговорював ремонт, і взагалі познайомився з ним лише на суді.

Артюх стверджує, що не здогадувався про якісь злочинні наміри, коли проводив ці операції. "Коли дізнався, що ніхто не збирається робити ремонт, зрозумів, що гроші з моєю допомогою були фактично вкрадені…Депутати вміють переконувати. Вміють, коли їм треба", - сказав він на суді.

За словами будівельника, під час слідства Шепелєв чинив на нього "психологічний тиск", пропонуючи ні в чому не зізнаватися. Внаслідок цього будівельник навіть змінював свої свідчення і писав скарги на слідчого СБУ, які йому готували люди депутата.

Цікаво, що під час допиту Артюх розповів про свої стосунки з Шепелєвим.

Він каже, що будував низку об’єктів для цього депутата. Зокрема, дім на вулиці Панфіловців у Печерському районі Києва, де фактично живе Шепелєв. При чому, як стверджує Артюх, депутат й досі винен йому 1 мільйон 770 тисяч гривень за це будівництво.

В кінці допиту, на пряме питання судді, чи повністю він визнає свою провину, яку йому інкримінують слідчі, Артюх відповів: "Так, повністю. Фактично я допоміг скоїти злочин".

Втім він додав, що якби знав про намір вкрасти гроші банку "Родовід", то ніколи б на це не пішов. "Якщо можна, не саджайте мене у в’язницю. На волі від мене більше користі", - сумно додав Артюх.

"Олімпійські" справи

Звісно, сама по собі справа про зникнення 24 державних мільйонів та свідчення проти народного депутата – це цікаво. Але ця історія не була б настільки резонансною, якби не один факт.

Люди Колеснікова віддали фірмі Артюха право реконструювати "Олімпійський та розпоряджатися державними мільярдами у червні 2010 року. На цей час СБУ вже повним ходом розслідувала описану вище справу банку "Родовід".

І зізнання Артюха стають ще цікавішими в контексті інформації про кримінальні справи, які порушувалися правоохоронцями за епізодами реконструкції головного стадіону Євро-2012.

Як відомо, минулого року слідчі МВС розслідували закупівлю вакуумної каналізації для "Олімпійського", яку організовувало "АК Інжиніринг".

У міліції стверджували, що 119 мільйонів за каналізацію прогнали через низку фірм. Нібито остання компанія у цьому ланцюжку частину цих грошей витратила на закупівлю каналізації на імена фізичних осіб, а іншу частину перевела в готівку.

Порушувала цікаві справи й податкова міліція. Зокрема, податківці розслідували закупівлю стільців для "Олімпійського", яку також проводила компанія Артюха.

Слідчі стверджували, що гроші за стільці також перераховувалися через кілька фірм. І одна компанія з ланцюжка – ТОВ "Вайліс" - завищила свій податковий кредит з ПДВ та не сплатила до бюджету 3,8 мільйонів гривень. Щоправда, наразі справа щодо стільців закрита.

Однак, очевидно, зі стільцями також не все так просто. Адже у Єдиному державному реєстрі судових рішень можна знайти низку постанов українських судів, де фірма "Вайліс" фігурує у якості фіктивного підприємства, яке використовувалося для мінімізації податкових зобов’язань.

Виникає логічне питання: якщо ще недавно генпідрядник "Олімпійського" приймав сумнівні пропозиції щодо ремонту для банку "Родовід", то що заважало йому робити таке під час реконструкції "Олімпійського"?

P.S. "Українська правда" звернулася за коментарем щодо свідчень Артюха до Олександра Шепелєва. Однак депутат наполегливо "вмовляв" редакцію відтермінувати публікацію цього матеріалу та інтерв’ю колишнього адміністратора банку "Родовід" Сергія Щербини, яке незабаром буде опубліковане на "Економічній правді".

У відповідь ми запропонували Шепелєву дати інтерв'ю щодо описаних вище подій, оскільки свідчення Артюха пролунали на відкритому процесі у присутності журналістів "УП" та журналу "Форбс".

Втім, інтерв'ю Шепелєв поки не дав, а обмежився лише коротким коментарем, який ми наводимо повністю:

"Почнемо з того, що свідчення Артюха мені невідомі, і коментувати те, що мені невідомо, я не можу. Дійсно, будівля у Рильському провулку належить моїй родині, і ця будівля орендувалася банком "Родовід". Дійсно, я знаю Володимира Артюха як гарного будівельника, який для нашої родини будував та ремонтував низку об'єктів. На цьому правда у перерахованих твердженнях закінчується.

Після передачі будівлі в оренду банку, ні я, ні члени моєї родини жодного відношення до питань експлуатації і ремонту будівлі не мали, оскільки ці питання стосуються виключно орендаря.

Мені невідомо, як саме планувалося використовувати будівлю і окремі його частини банком, де планувалося розміщувати конкретну кількість співробітників і документів, де планувалося організовувати відкриті зони, доступні для клієнтів банку, а де – закриті зони для співробітників.

Якщо, виходячи зі своїх планів розміщення співробітників і експлуатації будинку, банк потребував ремонтних робіт  - значить він ними займався. Як саме проходили ці домовленості між банком і будівельниками мені невідомо, участі в цьому я не брав.

Хто і які документи оформлював для проведення ремонту мені також невідомо. Чи були при проведенні ремонту та оформленні документів якісь порушення і якщо так, то які, мені також невідомо, оскільки зі мною ніхто такі питання не обговорював і с документами не ознайомлював.

З приводу коментарів свідчень хочу нагадати вам анекдот:

"На прийом до лікаря приходить чоловік і жаліється: "Доктор, ви знаєте, мені вже 54 роки і я можу з жінкою тільки один раз за ніч". Лікар відповідає: "Так ви б радувалися, що вам 54 і ви можете з жінкою один раз за ніч". Пацієнт відповідає: "Доктор, ви не розумієте, в мене є друг, йому 58, а він каже, що може з жінкою три рази за ніч". Доктор подивився пацієнту у рот і відповів: "Не бачу нічого, що заважало би вам казати теж саме".

А якщо серйозно, то причини, за якими мене обмовляють, мені невідомі, а відповідальності за неправдиві свідчення обвинувачений не несе. Медичної або психіатричної освіти в мене немає, тому коментувати уяву окремих осіб я також не буду.

Що стосується кримінальних і подання СБУ на зняття недоторканості – мені також про це нічого невідомо, оскільки мене з такими документами ніхто не ознайомлював. Допускаю, що комусь у правоохоронних органах дуже сильно хочеться придбати будівлю в Рильському провулку за зниженою ціною і бажано безкоштовно, ось і займаються фантазіями та казками".

http://www.pravda.com.ua/articles/2012/06/11/6966427/